- Чим для Вас стала нагорода "Галицький лицар"?

- Ця нагорода для мене дуже дорога тим, що вона чи не єдина з такого зразка відзнак, коли підсумовують здобутки за рік і яка йде від громади, а не від державних чи політичних структур. Роль громадськості, роль опитування дуже висока, тому вже від початку ця відзнака для мене була важливою.

До того ж я дуже вдячний організаторам за гарне щорічне дійство. Я вдячний учасникам, які піднімають рівень цього дійства на хорошу висоту, так що загалом нагородження "Галицьким лицарем" для Львова стало подією. Багато людей чекає на цьогорічне відзначення, і ця подія вже влилася, увійшла в плоть і кров львівського життя.

- Наскільки потрібні Львову та Галичині відзнаки, які б підкреслювали їхню автентику?

- Я думаю, що в Україні виокремлення культурних реґіонів є природним і органічним. Поділля ніколи не було схожим на Галичину, Галичина не схожа на Волинь тощо. Тому я за те, аби кожен реґіон плекав місцеву самобутність і культурну ідентичність доти, поки це не загрожує загальноукраїнській кумулятивній ідентичності. Ми маємо зносити мед з наших особливих реґіональних квіточок у загальноукраїнський вулик. І доки Україна збагачується від тих реґіоналізмів, то це прекрасно. Та я не є прихильником галицького автономізму чи сепаратизму, я прихильник галицької ідентичності, але визнаю особливість галицького внеску в духовне надбання України.

Читати повністю