- Ви стали "Галицьким лицарем" у номінації "Митець року". Що змінилось у Ваших поглядах у цьому контексті?

- Моє ставлення до світу просто не могло змінитись, тому що воно сформоване вже дуже багато років. Але змінилося не стільки внутрішнє ставлення до міста, де я живу, змінилося враження про людей, які живуть у ньому.

Останнім часом я дещо скептично сприймала ставлення галичан до моди і до її розвитку. На жаль, галичанки зараз почали дещо відставати від світових тенденцій, чого не можна було про них сказати раніше. Те, що раптом дизайнера одягу номінували на митця, для мене було просто шоком. Я в це не вірила до останнього моменту, коли мені сказали, що треба обов'язково прийти та сісти на місце біля проходу, з цього ніби випливало, що я маю виходити на сцену, але я все одно не вірила.

- Чи маєте Ви бажання проводити більше часу з тими людьми, які були номіновані разом з Вами? Наприклад, це були би консультаційні зустрічі з питань культури в межах Дорадчої ради галицької асамблеї.

- Я наразі не замислювалася над тим. Але, власне, якби була така можливість, -- то чому б і ні. Хоча насправді не бачу серйозної перспективи такого спілкування. Мені видається, що це трошки зарано, ми не можемо вирішувати долю міста, навіть якби хотіли. Я роблю свій внесок, і дуже приємно, що його розцінюють власне як внесок, судячи з мого нагородження "Галицьким лицарем". Я просто виконую свою роботу і намагаюсь це робити професійно. Над серйознішим рівнем я не замислювалася.

Читати повністю